Так
от, щоб бути коротким: нам потрібний ваш робот. Або вже існуючий, або
удруге відтворений прототип. Серійне виготовлення ми б
здійснили під своїм керівництвом. Пропонуємо вам або одноразове
винагорода, або частку на основі ренти. Я знаю, що ви прагнете відповісти:
ви все це не можете, це було винаходом вашого друга, а він умер. Але
краще не говорите цього, а ще раз [...]

- Шеф сказав, спочатку ви повинні поїсти, - сказав його провідник як
можна дружелюбніше й вийшов.
Гарденер зовсім не почав спроби ломитися у двері, а підкорився й
став їсти, причому навіть із апетитом.
Після цього його прийняв недбало одягнений пан.
- чи Подобається вам італійська кухня? - запобігливо довідався він.
- Я завжди вважаю, що компроміси на переговорах скоріше досягаються, якщо
задоволені [...]

Прикривши долонею мікрофон, проговорив
напівголосно:
- Ну, пішла метушня! Містера Гарденера якісь люди забрали нібито для
розмови з вами. В автомашині. Ви віддавали розпорядження?
Лейтенант протестующе затряс головою:
- Скажи, що ми зараз же виїжджаємо!
Дуже скоро Чарльз Гарденер помітив, що вони їдуть не до [...]

Але ж напевно він читав і інші. А там вибір непоганої;
вимагання, наркотики, фальшиві коштовності й дещо ще похлеще.
Можливо, коли-небудь ми й накриємо його на якому-небудь із цих справ.
Лейтенант зберігав незворушний вид.
- Вимагання відпадає, у більшості випадків про такі речі не
заявляють. [...]

Або постій-ка - чи можуть роботи взагалі бути
розумними або дурними? А загалом, яка нам різниця? У кожному разі ми повинні
щось придумати, як до нього підступитися.
- Причому по можливості до того, як ним зайнялися зверху, - додав
сержант.
- Ти теж передчуваєш що-небудь або [...]

.
- Повністю розумію, - відгукнувся лейтенант.
- Добре було б протягом тижня внести ясність. Я правильно понят?
- Так, сер, ви виразилися цілком зрозуміло.
“Отже, 20000! - зраділо думав лейтенант. - Чорт забери, от,
напевно, тремтить від страху! Або отут криється ще більше? Може, цим уже
зацікавилися поза нашим містом, в урядових колах? Все-таки
робот ніяк!”
У дверях здався сержант.
- Хэлло! - [...]

- Одні турбот! Та ще
незадовго до пенсії. І ніякої винагороди поки що не передбачається…
У цей момент пролунав телефонний дзвінок. В апарата був директор
Флетчер.
- Містер Мэттисон, як ви пам’ятаєте, ми говорили у зв’язку з пограбуванням
банку про різні молодіжні [...]

“Сьогодні в другій половині дня на Батчер-Стрит, що незграбно біг
чоловік збудив підозру в юрби, яка стала переслідувати його й
незабаром виросла приблизно до 2000 людей. Переслідуваний укрився в церкві
негритянського кварталу. Після протестів юрби, що викрикувала [...]

Назрівав гігантський скандал! Усього три дні,
як “Мидлтон Старий” опублікувала сенсаційне повідомлення, а скільки з тих
пор різних подій!
Він витягся навмання кілька газет. “Учора ранком в автобусі хтось
Альберт П. ледве було не піддався нападу пасажирів за те, що в його
портфелі щось голосно цокало. За допомогою водія йому, однак, удалося
довести, що він просто збирався віддати в лагодження свій [...]

Але що нам тепер робити?
- Потрібно попередити людей. Це в першу чергу моя турбота, - репортер
потерло чоло. - Я скажу про це в повний голос…
- А як буде виглядати ваше повідомлення? - обережно запитав Чарльз.
- Ну, приблизно так: СЕРЕД НАС РОБОТ! ЕЛЕКТРОННИЙ МОЗОК ЗЛОЧИНЦЯ
ЗАГРОЖУЄ МІСТУ! Або що-небудь у цьому дусі.
- Заради бога, тільки не так! [...]