http://lighttri.ru/

Пуллер пройшовся по кімнаті. Усе сходилися на одному - треба атакувати. Бити й
бити його, і він не витримає. Чекати було нема чого, особливо зараз, коли Пацюк-6
загинула й не було надії на те, що в горі щось відбувається.
Навіть тупуватий лейтенант Дилл, що був викладач гімнастики,
що очолював тепер те, що залишилося від роти Національної гвардії, змушений був
погодитися.
- [...]

http://topowik.ru/

- Отже, із приходом нового глави августинцев для вашого ордена настали
важкі часи?
На ділі Солово превосходно знав, що так воно й було. Иоганн фон Стаупиц
- томист [послідовник Фоми Аквінського], член недавно модного
“загальножитійного братерства” і, найголовніше, фемист - узятий був спеціально
заради цієї роботи. У підсумку в німецьких установах ордена невдоволення
вирувало на межі відкритого вибуху. Двох красномовних ( [...]

http://nonds.ru/

Це відомо
досить добре.
- Отже, саме ретельне розслідування показало, - сказав Солово, так
же засуджуючи цю слабість, - що його супроводжували в той день слуга й іспанець
у масці, увесь останній місяць колишній у нього блазнем і компаньйоном. Він
залишив нас, ніч минула, і челядь доклала, що герцога немає будинку. Його
святість не стривожився; цілком обґрунтовано вважаючись, що герцог
застряг у [...]

http://dadyboy.ru/

Лучника не бачив ніхто, хоча його й
розшукували; злочинця не виявили й не зрадили суду. Коли небіжчика
принесли додому, тонка чорна стріла із кремінним наконечником ще стирчала
з його горла, однак світло життя давно залишило очі. Увесь будинок був
безутішний, [...]

http://light-tic.ru/

Може бути, це було ще не все. Стіна на тій стороні була нижче, і їх
висота дозволяла їм бити жалами через алею. Я пояснив своїм людям
положення.
- Прокляті виродки, - сказав один. - Завжди ненавидів цих тварин.
[...]

http://priwetmedwed.ru/

Імовірно, були й інші, такі ж
як я, що дивилися на початок кінця Нью-Йорка, Парижа, Сан-Франциско,
Буенос-Айреса, Бомбея й інших міст, яким відтепер визначене
піти шляхом тих колишніх, що заросли джунглями.
Я все дивився у вікно, коли за почувся шерех. Я оглянувся в
побачив Джозеллу. На ній було довге гарне плаття із блідо-голубого
жоржета й білий хутряний палантин. На простому ланцюжку [...]

http://4×4w.ru/

- Геть! Геть звідси, або я вам покаджу! Може, ти й крупніше мене, і
старше, але це моє місце, мій хутір, і ніхто в мене його не забере! Ніхто!
- Пролунав шум кроків, що віддаляються. До цього часу Бекка просунулася ще
небагато вперед і наткнулася прямо на Гилбера, що пробирався по дороговказній
нитки назад у їхню кімнату.
- Бекка?
- Так, [...]

http://newhiphop.ru/

Слабка посмішка підняла кут рота Гилбера:
- Я-Те думав, що такі речі всім відомі, але якщо ти потребуєш
моєї допомоги, щоб розібратися, хоча ти начебто б і не сліпий, те…
Мол фиркнув. Коли Гилбер відправився за потрібними йому речами, літній
чоловік присунувся ближче до Шифрі й обережно підняв кут пелюшки,
маляти, що усе ще прикривало стегна.
- Це дівчинка! - Різкий [...]

http://priazovsk.ru/

Повз Поминальний пагорб взагалі проходити неприємно. Цей шматок шляху
було легше подолати, якщо йти у великій компанії й при світлі, а от
коли вас усього двоє, а ліхтарів і згадки нема, та ще стрімкі
хмари раз у раз приховують місяць, ну тоді…
Бекка подумала було, а що зробить або уявить Марта, якщо Бекка
побере її за руку. Поминальний пагорб нагромаджувався [...]

http://wotka.ru/

“Але, здається, я ніде не бачила Заха з Дассой”, - подумала вона.
Зрізуючи шлях до наметового табору, Бекка знову потрапила в дубовий гай.
Міцний, ледве мускусний аромат дерев радував Бекку, яка провела
стільки годин на вулицях, де панував лише гострий і неприємний захід
лицювального каменю. Час від часу вона зачіпала ногою шарудливі купки
опалих листів. Їй видалося, що за лунає [...]